Роботи було багато, з чого починати не дуже зрозуміло, тому фото робочого процесу немає.
Головний матеріал для кронштейну - кутник 50х50х4 мм з нього зварена головна пластина та верхнє вухо кріплення підніжки. Нижня деталь і розпорка зроблені із кутника 32х32х3 мм.
Фабрична деталь відлита, тому усілякі виступи та заглиблення у ній виглядають дуже симпатично. Мені ж довелося мудрувати з товщиною і перекриттям кутників, щоб вийти на потрібну площину. Наприклад, для осі лапки КПП зварена площадка із 4 шарів металу. Потім вони просвердлені наскрізь, а вісь зафіксована гайкою із зворотньої сторони. Розумію, що можна було зробити це естетичніше, проте згадав про неї вже перед самою пробною поїздкою...
Під час проєктування та виготовлення було допущено чимало прорахунків, тому найближчим часом буду різати-варити новий кронштейн. З іншого боку я вважаю, що цей вийшов не зовсім комом, бо накопичено досвід виготовлення та експлуатації, зокрема:
Водійська підніжка відсунулась назад приблизно на 1,5 см - це не зручно
Вигин нижнього кутника не дає ніжці складуватись - особливо не заважає, проте може бути небезпечно у разі падіння (підніжка спрацює як слайдер, проте вона знаходиться значно нижче за центр маси мотоцикла = може призвести до перевертання)
Вісь лапки КПП також посунулась, що призвело до зміни її кінематики (вона тепер стоїть не так як було) - це також не зручно, бо доводиться дуже високо задирати носок ноги під час перемикання на вищу передачу
Забув поставити захисний щиток на ведучу зірочку - не страшно, проте потрібно відновити статус кво
Зварні шви дуже неакуратні і можливо не дуже міцні, тому варити потрібно в зручних положеннях, а не в позах камасутри та ще й на мотоциклі - трохи приплавив захист на маятнику і навіть підпалив край пластика ... :(
Головний висновок після зробленого: треба продумати технологічний процес від А до Я, тоді саморобна деталь буде навіть кращою за заводську. Бо вже у цього екземпляра посадочні місця кріплень мають мінімальні люфти, а місце кріплення пластику попадає тютелька в тютельку :)
Хвунціклірує?) Так от,щодо це-у.оскільки живйом цю деталь я не бачив,то і радити щось можу тільки у формі рекомендацій. По перше - проектування.Ясєн пєрєц,шо на коліні деталь з аналогічними характеристиками не склепати.Можна подібну,але з іншими.Коли я щось проектую,то переводжу купу паперу на ескізи-почеркушки;але почати слід з геометричних розмірів.Як я зрозумів,ти хочеш поправити ергономіку?А на це впливає купа факторів -- просиджене сідло,взуття на різній підошві...Складання підніжки,знову таки... Я б робив би так:мот на центральну підніжку,поряд два "ослінчики",бажано їх зафіксувати.Сидиш і приміряєшся.Якомога довше.Змінюєш висоту,соваєш ного вперед-назад.Знаходиш правильне положення. Паралельно знімаєш розміри з точок кріплення.Всі.Висота,ширина,глибина,кути,діаметри.На шматру міліметровки,ватмані чи у "Компасі",чи ще у якій програмі зводиш всі розміри до купи. Маєш "образ деталі,її основні точки.Краще у кількох проекціях. Тепер береш залізо) Кутовий прокат найдоступніший,та має ненайкращі характеристики.Я б радив "квадратну трубу".При тій же масі деталі з неї будуть жорсткіші.Звісно,і підхід до проектуванні дещо інший.Для отворів треба уварювати сталеві втулки. Згоден,треба шукати знайомого токаря або підходящі труби. Та воно того варте.Раджу труби 20*20*2 або 30*20*2.Варити можна і електродом,але краще таки напівавтоматом -- він практично не дає непроварів.А це у нашій справі дуже важливо!Або вчись добре варити.Бо твоя залізяка,м"яко кажучи,не надто надійна...) А що з ріднию деталлю?Зламалася?
