Тому я двічі ставив лампи виробництва ТАТА (Індія), кожна з них пройшла по 600-800 км. Малувато, як на мене. На захист індійців мушу сказати, остання згоріла повністю з моєї вини - в сильний дощ в фару потрапили вода. Про експерименти з галогенкою я вже писав раніше - нічого хорошого з того не вийшло...

Тому була віднайдена альтернатива безіменна лампа зроблена в Тайвані. Перша справно світила 2000 км, в неї згоріла нитка ближнього світла, тому пару ночей я їздив винятково на дальньому - дуже непогано. Виявилося, що мій світловий пучок меньший ніж у допотопного Жигульонка з одною фарою (була нагода перевірити).

Тепер я їжджу завжди із ввімкненим ближнім, а вночі майже завжди вмикаю дальнє світло. Виходить досить непогано. Засліпити я все одно нікого не можу, а от сам почав хоч щось бачити на дорозі.

Залишається єдина проблема - якщо з нитки випаровується вольфрам і осідає на склі... Мені здається реле-регулятор не справляється і напруга в бортмережі зашкалює. Хто винен і що робити? Розберемося!