Коліно болить і ще деякий час буде нагадувати, що не варто випендрюватися та завжди одягати захисні обладунки! Що ж до мотоцикла, то він майже не постраждав:
Найбільшого дискомфорту завдавала погнута лапка КПП. Я дізнався що таке глохнути на 3-й та недовтики. Через деформацію зменьшився важіль, тому довелось тиснути сильніше. Крім того нога частіше промахувалась повз лапку, що теж не додавало ефективності керування мотоциклом... Щоправда вирівняти лапку було зовсім не складно. Важіль виготовлено з досить м'якого металу, що дає надію, що наступне падіння вона так само легко переживе. Головне, що одразу після падіння можна було їхати далі. Цього разу я падав дуже невдало, бо дотягнувся до асфальту і фарою, і поворотником. Пошкрябини на фарі мені абсолютно не заважають, тому робити з цим нічого не буду. Як видно на фото пошкодження локалізовані на тій частині скла, яка не працює. А от поворотник розвалився, довелось заклеїти його ізолентою. Нащастя, удар сильно пом'якшив кронштейн. Він погнувся і таким чином у мене залишилось дві частини, які можна було зкріпити ізолентою. Руль майже не постраждав - маленькі подряпини на ручці щеплення. Основний удар на себе прийняв грузик-балансир. Там погнувся болт, рівняти його немає сенсу, раптом ще раз впаду ;) Другий раз я впав посеред лісу, коли більше як півгодини штурмував глибокий пісок. Вже втомлений я спробував вийти на 3-тю передачу, але двигун не витянув, заглох. Мотик акуратно приліг на правий бік. Ручка гальм закопалась в пісок. Я був дуже здивований, що після такої значної деформації вона залишилася цілою. Нова ручка гальм іншого кольору, що не зменшує її функціональність. 30 грн та трохи часу, щоб доїхати до магазину, заміна зайняла 2-3 хв. ВИСНОВОК - падати не приємно. Краще падати в захисті ніж без. Тепер буду вдягати коліна кожного разу куди б я не їхав!!!
| 
