 Починалось все з того, що у мене вчора намічався (з великою ймовірністю) вільний вечір, бо не було матчів Чемпіонату Світу з Хокею (дивіться на телеканалі ХОКЕЙ). Тому я з цікавістю поставився до пропозиції van_helsing'а зустріться щоб забрать мот. Я до останнього не знав чи поїду - мені допоміг бокс... наш редактор вирішив піти додому раніше і подивиться якийсь там бій Зідзвонюємось з Ванею_helsing'ом - я вирішую його підібрати і підвезти = делов то ;) Домовляємось зустрітися на зупинці ТРАМВАЯ... Я чесно і майже вчасно приїжджаю на М Святошино - ставлю мот і починаю шукать трамвай, питать про трамвай, виглядувать де трамвай?????????? В певний момент я зрозумів, що люди дивляться на мене як на придурка = вони були абсолютно праві! Дзвоню - van_helsing топає пішки, ще й нарікає що я запізнююсь = відповідно не підібрав його Звісно я натякнув йому про трамвай. Вопчем домовились зустрітися на базі. Сиджу чекаю, мужики косяться на мотик = "за мотиком?" - "ага " = "а як ти на двох поїдеш?" - ???? Тут театрально з розкинутими руками з'являється van_helsing = Ура здрастя - Grom - van_helsing = дуй за бамажками... Через кілька хвилин виводять чудо китайської техніки = двоколістний картонний танк!!! мабуть светляк 6-7 уровня!!! WOT що я подумав коли побачив захит для транспотрування - ржач!!! Головне мужики -вантажники захотіли 50 грн за спуск мота з рампи = van_helsing ще той жмот заліз на спутаний картоном/скотчем/якоюсь фігнею байк і скотився по сходах = дуже хотілось дать по голові за випендрьож, але все завершилось меньше ніж за пару секунд. (Тому van_helsing - за мною потужний підсрачник) Давай збирать мотик: van_helsing прикручує дзеркала а я дістаю свої болти від кріплення кликів на фарі і запасні гайки і починаю прикручувать номер. Готово - давай заводить = нема ключів. {Не будем абабщать, але з урахуванням трамваю і моїх знайомих із міста Затормож'я = схоже це місто любить випускати у великий світ хороших і веселих, але безалаберних хлопців} Нажаль, мій фотоапарат цілий день трудився як флешка і надвечір дозволив зробити лише 11 фото... 
Що ж варіантів нема - залишаєм мот і рюкзаки, їдем за ключами. Одразу пропоную van_helsing'у триматься за мою найерогеннішу зону - гаманець в нагрудному кармані! Він так і робив більшість часу - йорзав, пару раз отримав потужного срача (от і зквиталися за дурнуватий спуск з рампи), мені здалось, що пару раз міг впустити телефоно з навігатором, але туди і назад доїхали. Про відчуття пасажира читайте у розповіді van_helsing'а. А драйвер не запам'ятав дорогу бо весь час доводилось об'їжджати ями. Деякі були глибиною по 5-6 см з вертикальними краями і купами асфальту на обочині. Додайте до цього невідомий кінцевий пункт подорожі, перегруз і van_helsing'а, який через навігатор тримався лише однією рукою - я змок, і мотору доречі було важкувато - він почав грітися і трохи детонувати, коли мені було ліньки перейти на понижену (спробуйте прискоритись на 5-й з 30 км/ч = отримаєте ті самі відчуття та звуки). Маємо ключі, van_helsing тепер тримається ззаду за ручки - дуже покращило керованість, тому назад їхали швидше і акккуратніше. Крім специфічних маневрів автобусів/маршруток і поганої дороги більше сказати нема чого. Нарешті доїхали, забрали рюкзаки, подякували охоронцям = заводимся. У Торреро дуже смішна компоновка - підсос винесений по-переду керма зліва. Манетка дуже інформативна - ні на що не впливає :) карбюратор van_helsing крутить не дав - а міг би хоча б із вдячності!!! Мот завівся з 10-20 скакання на кікстартері - і заглох :( Процедуру повторяли кілька раз - нарешті поїхали на заправку: дуже обережно направляйте пістолет в бак - якщо потрапите струменем бензину на виштамповку на дні 0,5л бензину чи більше розлетиться навколо мотика і розтечеться по ньому ж. Окреме питання зі світлом - ксенон то загорався то потухав, в залежності від обертів і очевидно напруги він то посилав сигнали SOS то підсічував дискотеку стробоскопом. Одразу їхати додому нехотілося, тому наостанок трохи потрінділи на кільці біля М Святошино (там таки немає трамвая), подивились на мотики, піджали мені руль, бо трохи він ходив взад вперед (весь час дзеркала втрачали обзір). На тому й розпрощалися ;) Мотоквест завершився - ми усіх перемогли
Версія вчорашніх пригод від van_helsing (граматика та пунктуація збережені):
Короче собрался я за мотом весь такой развеселый,но самому туда добираться скучно,позвал форумчан, отозвался Grom. Он с радостью согласился, хорошо что у меня ума хватило ему адрес конечного пункта сказать.
Ну вот время приходит двигать после работы на доставку, Звонит мне Grom и говорит - "давай я тебя по пути подберу, где пересечемся?", ну я ему говорю мол по святошина там прямо и по прямой и в трамвай упрешся, там остановка там и встретимся. Ну короче в итоге я дошел пешком до доставки , а как Grom трамвай искал  на метро святошино я думаю он сам расскажет, еще та умора. Ну короче, встретились мы, Grom мне говорит Де ты там трамвай видел? а я ему карту показываю - говорю вот, он смотрит и говрит - де ты тут святошино видишь? трамвай в 5км и с другой стороны!ну поржали отдуши.И я помелся забирать мот. Выдали ура ! 
Счастливый, прикрутил к нему зеркала,следующий этап номер, понял что не взял болтики под номер, Grom любезно одолжил свои мегохромовые болтики  .
После чего выяснилось самое главное! - я забыл ключи от мотыка  .
Ну что делать, решили выдвинуться за ключами, по дорогам которые неизвестны нам обоим, и на которых кусками Украден асфальт. Дорга оказалась веселой, асфальт не просто украден местами, а он местами еще и коварно провален, на вид это вроде ровненькое но чуток ямка, а на деле не хилый трамплин, я сзади сижу, одной рукой массажирую Grom -у грудь , другой держу навигатор, ибо путь куда нам ехать неизвестен, и каааак пульнет, я на сиденье см на 10 наверно подпрыгнул, думал останусь сзади за мотом, но жопа цепко зубами уцепилась за край сиденья и я остался в седле. Так произошло еще пару раз, я понял что на жопе зубы крепкие, а рукой все крепче и крепче массажировал Grom у уже живот. Приехали домой взяли ключи, и помелись назад, время все позднеее, а доставка вот вот закроется, Grom поднажал, навигатор уже не нужен, дарога знакомая, и я уже держался двумя руками, но как оказалось, дорога в одном месте односторонняя, дав этокое нехитрое кольцо через непонятные дворы мы все таки вернулись на доставку, УРА! забрали мот. Небольшой перекур, потом отправились на заправку и тут самое главное, я не брал аккумулятор! Думал заведу с кика и пииу домой, но не все так просто, завестись проблем не составило, но как выяснилось без акума напряжение на борту мота просто капец какое ужастное   , лампочки не горят а мегают, ксенон не запускается, а на улице темнеет.Короче слегка проводив Grom - а отчалил я домой без света, и как выяснилось по пути не работает левый поворот, кароче жесть. Слава богу домой дорогу уже запомнил, и час пик уже миновал, последний отрезок домй был без приключений.
Если бы не было Grom-а, даже не знаю как бы мот забирал.
Кстати на апаче сзади очень любопытно кататься. С нашим суммарным весом явно больше 210кг, апачик справился очень даже замечательно. И как я смотрел и тормоза очень даже неплохо останавливали нас, правда подвеска конечно работала на грани, даже пробили пару раз. А вот вибрации отдельный разговор.
Вот если едишь за рулем это не так ощущается, а вот сзади
короче как обороты выше 6 тык поднимаются так жужжит, что любой вибромассажер отдыхает, ноги конечно на ножках ловить надо, да и жопе на сидушке не так жужжжит, но все равно весело  . На дальняк наверно тяжеловато будет.
(Интересно у нас сзади тоже так жужжжит)
Но самое главное я очень рад что есть люди которые спасут в трудную минуту и ОГРОМНОЕ ИМ СПАСИБО ЗА ЭТО! и Апачик нас выручил.
Пы.сы. многа букаф, аж устал тыцкать
Якщо комусь здасться що ми не зробили нічого особливого - можливо він правий, проте після довгого робочого дня та ще й в гарній компанії це було весело. Крім того, якщо не влаштовувати собі хоча б таких розваг - то життя стане не цікавим!
|
